Деякі підсумки. Рік 2008.

Озираючись назад розумієш, наскільки все змінюється і роботи, що колись здавалися визначними зараз зовсім не мають значення. Тому уваги за той рік заслуговують хіба що лише дві роботи.

"Хрещатик-сіті", як це було.

Ця публікація назріла в зв’язку з тим, що, по-перше, довелося дізнатися про мінімум як двох "розробників" логотипу цього центру, а, по-друге, що він набраний якимось існуючим шрифтом без зайвих зусиль.
Тому в картинках стадії розробки, які шрифти використовувались, що було взято за основу і що з цього всього вийшло.
Почнемо, думаю, не з самого початку, оскільки контруктивів було декілька, деякі досить дивні, зупинимось на тому, що залишилось. Залишились варіанти, де було поєднано модернові елементи з етнічними.

Далі робота над шрифтовою частиною. Після перегляду не однієї сотні існуючих шрифтів, за основу було взято Skazk’у. Хоча від нього насправді залишилися лише деякі елементи. Нижче порівняльний малюнок — сам логотип, що існує на сьогодні та накладена його початкова версія.

Далі було все вже досить просто: підібраний шрифт для слова сіті, прибрані зайві елементи декору і додані ті, яких не вистачало. Визначені кольори.

Збірник старих речей)

Розбирала старі завали.
Логотипи місцевих фірмочок. Іноді треба занадто багато зусиль, щоб отримати той чи інший "витвір" у векторному форматі. Можливо, це публікація допоможе комусь зекономити купу часу.
Щоб скачати потрібний логотипчик, вам потрібно всього лише клякнути по його зображенню.

Ця стаття буде поповнюватись і розширюватись в залежності від кількості тієї інформації, що вижила :)

Суботів

Сьогодні я не буду про роботу, адже лише понеділок і враження від недільного відпочинку ще не згладилися. А у неділю ми їздили до Суботова. Того самого, де знаходиться усипальниця найвизначнішого (не побоюся цього слова) гетьмана України Богдана Зиновія Хмельницького.
Ми зовсім не готувалися до поїздки, тому результатами стали: три змерзлі особи, один сівший телефон та декілька фоток мильнецею (яка просто була захоплена "на будь-який випадок") та телефоном.

На в'їзді до Чигиринщини нас зустрів суворий дядько на коні.

Та ось ця споруда з картою історичних пам'яток краю.

Але перша пам'ятка, яку ми побачили нас не дуже порадувала. Від криниці Максима Залізняка залишилися хіба що назва, оскільки криниця замулена, а вода там виглядає так, що краще напитися з найближчого болота :(

Роззирнувшись навколо, ми поїхали далі. І зовсім скоро дорога привела нас до Іллінської церкви, тої самої, яка зображена на зворотньому боці 5-ти гривневої купюри, тієї самої, яку збудували коштом гетьмана Хмельницького, тієї самої, де він і був похований.