Сьогодні я не буду про роботу, адже лише понеділок і враження від недільного відпочинку ще не згладилися. А у неділю ми їздили до Суботова. Того самого, де знаходиться усипальниця найвизначнішого (не побоюся цього слова) гетьмана України Богдана Зиновія Хмельницького.
Ми зовсім не готувалися до поїздки, тому результатами стали: три змерзлі особи, один сівший телефон та декілька фоток мильнецею (яка просто була захоплена "на будь-який випадок") та телефоном.
На в'їзді до Чигиринщини нас зустрів суворий дядько на коні.
Та ось ця споруда з картою історичних пам'яток краю.
Але перша пам'ятка, яку ми побачили нас не дуже порадувала. Від криниці Максима Залізняка залишилися хіба що назва, оскільки криниця замулена, а вода там виглядає так, що краще напитися з найближчого болота :(
Роззирнувшись навколо, ми поїхали далі. І зовсім скоро дорога привела нас до Іллінської церкви, тої самої, яка зображена на зворотньому боці 5-ти гривневої купюри, тієї самої, яку збудували коштом гетьмана Хмельницького, тієї самої, де він і був похований.
Ми зовсім не готувалися до поїздки, тому результатами стали: три змерзлі особи, один сівший телефон та декілька фоток мильнецею (яка просто була захоплена "на будь-який випадок") та телефоном.
На в'їзді до Чигиринщини нас зустрів суворий дядько на коні.
Та ось ця споруда з картою історичних пам'яток краю.
Але перша пам'ятка, яку ми побачили нас не дуже порадувала. Від криниці Максима Залізняка залишилися хіба що назва, оскільки криниця замулена, а вода там виглядає так, що краще напитися з найближчого болота :(
Роззирнувшись навколо, ми поїхали далі. І зовсім скоро дорога привела нас до Іллінської церкви, тої самої, яка зображена на зворотньому боці 5-ти гривневої купюри, тієї самої, яку збудували коштом гетьмана Хмельницького, тієї самої, де він і був похований.
